ПЕРША половина ризиків економічного розвитку пов’язана з впливом на довкілля!

До проєкту вже долучилися практики-фахівці провідних підприємств різних галузей.

Людмила Хоміч, віце-президент ПАЕУ

Сьогодні, в умовах карантину, з одного боку, ми маємо яскравий приклад швидкого оновлення довкілля без втручання людини і без впливу промисловості, а з іншого — такими ж стрімкими темпами економіка нашої країни потрапляє в піке.

Тому, однозначно, країна не може бути розвиненою, забезпечувати соціальні  гарантії та захист своїх громадян, у тому числі — і щодо екологічної безпеки, без розвитку промисловості.

Однозначним є і той факт, що на сьогодні людство вичерпало безкоштовний потенціал природних ресурсів. Сьогодні ми отримуємо справедливу «чорну мітку» — кліматичні природні катастрофи,  урагани, посухи, пожежі, — що також усвідомлюють світові лідери, політики, представники бізнесу.

Матеріали цьогорічної доповіді ювілейного економічного форуму в Давосі свідчать, що вперше з 2005 року загрози, пов'язані зі зміною клімату, посіли ПЕРШІ ПЯТЬ РЯДКІВ з десяти найбільш очікуваних, витіснивши на другий план побоювання з приводу рецесії та економічної нерівності.

Тобто, ПЕРША половина ризиків економічного розвитку пов’язана з впливом на довкілля! Отже,  «глобальна еліта» і «топінвестори» розуміють і висловлюються, що  вони повинні приділяти стільки ж уваги навколишньому середовищу, скільки ж і своїм акціонерам, беруть на себе відповідні політичні зобов’язання.

Але, на локальному рівні (на рівні конкретного підприємства) сформувати баланс економічних та екологічних інтересів спроможний саме менеджер з управління екологічними ризиками.

І довгоочікувані зміни, і вимоги щодо можливої діяльності підприємств та збалансованому впливу на довкілля, змусять бізнес повернутися обличчям як до довкілля, так і до людей, які на кожному кроці своєї діяльності мінімізують можливий наднормативний вплив на довкілля.

Людський потенціал у будь-якій сфері, у т.ч. і у сфері менеджерів з управління екологічними ризиками, є надважливим.

Проте, тривалий час інженери з охорони навколишнього природного середовища, екологи є недооціненими, залишаються поза увагою. Спеціальність «Екологія. Природничі науки» не має попиту у ВУЗах. І ті, хто обрав для себе таку спеціалізацію, хто протягом всього професійного життя є вірним своїй справі – є справжніми захисниками довкілля. Емоційні мотиви та прив’язаність таких людей до справи, стійкість, професіоналізм — набагато сильніші, ніж економічні пріоритети.

Проте, за результатами дослідження Професійної асоціації екологів України (далі — ПАЕУ) щодо системи природоохоронного управління суб’єктів господарювання, виявлено, що функції екологічної служби передаються службі з охорони праці, консалтинговим організаціям чи взагалі зводяться до статистичних звітів, які подає бухгалтер.

Ми прагнемо зберегти безцінний людський і професійний потенціал ЕКОменеджерів сьогодні, захистити його на законодавчому рівні та привернути увагу до завтрашнього майбутнього, в якому менеджери з управління екологічними ризиками будуть на стільки ж запитані та необхідні, як сфера спеціалістів ІТ та інженерії.

Джерело: ECOBUSINESS Group