Проблема невизначеності екологічної служби в структурі підприємства потребує законодавчого врегулювання

До проєкту вже долучилися практики-фахівці провідних підприємств різних галузей.

Юлія Бойко, еколог «Дніпропетровський завод прокатних валків», експерт комітетів з управління відходами, промислової екології та інновацій, екологічного права та законотворчості PAEU

Кожен еколог підприємства давно мріє про подарунок: щоб природоохоронна служба мала законний статус на підприємстві!

Бо ж, на жаль, пряма законодавча  норма, яка б регламентувала обов’язок суб’єкта господарювання створити природоохоронну службу на підприємстві, відсутня — законодавство не зобов'язує роботодавця мати штатного еколога.

Наприклад, на відміну від екологічної, у сфері охорони праці  вимога, що служба охорони праці обов’язково повинна бути створена на підприємстві, регламентована на законодавчому рівні:  ст. 15 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 р. № 2694-XII». Цим законом також регламентовані права  спеціалістів служби охорони праці та встановлена така важлива і цікава вимога, що ліквідація служби охорони праці допускається тільки у разі ліквідації підприємства чи припинення використання найманої праці фізичною особою.

На жаль, вимога стосовно обов’язкового створення природоохоронної служби на підприємстві на рівні законодавства відсутня.

Незважаючи на це, кожному підприємству необхідно постійно вести екологічний контроль, розробляти нормативи, поновлювати дозволи, подавати звітність, та ще десятки важливих дій, які регламентуються більш ніж тридцятьма законами, постановами, кодексами, нормами. Для дотримання усіх чинних вимог підприємцю просто необхідно мати у штаті досвідченого еколога, який має мінімум три основні спеціалізації: професійні знання та досвід еколога, навички бухгалтера, навички юриста.

Проте, у зв’язку з відсутністю прямої законодавчої  норми, на деяких підприємствах, щоб не вводити окрему посаду еколога, обов'язки з проведення екологічного контролю можуть за сумісництвом покладати на іншого співробітника організації. Найчастіше, посаду еколога поєднує фахівець з охорони праці, деякі підприємства користуються  послугами аутсорсингу — екологічного супроводу сторонньої організації. Проте, в першому випадку, спеціаліст з не природоохоронного напрямку, що поєднує свою роботу з вирішенням екологічних питань, які йому додають до обов’язків, не має знань, досвіду та професійної підготовки для виконання цієї роботи з належною якістю. У другому випадку, при використанні підприємством послуг аутсорсингу, мінус — у тому, що ніхто не зробить роботу краще, ніж фахівець-еколог, який щодня знаходиться на своєму рідному підприємстві та знає про всі його досягнення та проблеми. 

Отже, з цього приводу на сьогодні, на превеликий жаль, існує проблема невизначеності екологічної служби в структурі підприємства, яка потребує вирішення та внесення змін до законодавства. І я дуже вдячна та підтримую те, що Професійна асоціація екологів України вже  ініціювала дискусію, щоб з’ясувати та змінити це проблемне питання статусу екологічної служби. Бо це питання, що потребує вирішення!

Джерело: ECOBUSINESS Group