РЕЗОЛЮЦІЯ ФОРУМУ «Бізнес в нових реаліях: війна, екотрансформація, євроінтеграція»

РЕЗОЛЮЦІЯ ФОРУМУ

«Бізнес в нових реаліях: війна, екотрансформація, євроінтеграція»

24 червня 2022 року

З метою

• комплексного та системного формування пріоритетних напрямків відновлення країни з урахуванням принципів сталості,
• приведення національного законодавства до реальної відповідності нормам права ЄС,
• запобігання ризикам національної безпеки, у т. ч. екологічної, та врахування національних інтересів

експертне середовище, що об’єднало 35 галузевих асоціацій, досвідчених юристів, екологів, інженерів, 55 ЗВО та наукових інституцій, провівши міжсекторальний діалог під час форуму 24 червня, де взяло участь 248 представників підприємств ключових галузей економіки акцентує увагу на окремих напрямах сфери екологічної безпеки до плану післявоєнного відновлення України:

1. ЕФЕКТИВНЕ ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ

МЕТОЮ ЯКОГО Є ЕФЕКТИВНА СИСТЕМА ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ У ГАЛУЗІ, РОЗМЕЖУВАННЯ ФУНКЦІЙ, НАЯВНІСТЬ ЕФЕКТИВНИХ ІНСТРУМЕНТІВ ТА ЕКОЛОГІЧНИЙ КОНТРОЛЬ.

Досягнення цілі, з позиції Міндовкілля, передбачається в три етапи, кожен з яких має відповідні завдання. При цьому акцент в пріоритетах зроблено на реформу екологічного контролю шляхом прийняття Проєкту Закону України «Про державний екологічний контроль» № 3091 (далі — Проєкт 3091), який на думку учасників робочої групи «Екологічна безпека» спроможний вирішити існуючі проблеми.

Нагадаємо, що за результатами аудитів Рахункової палати https://rp.gov.ua/upload-files/Activity/Collegium/2021/21-3_2021/Zvit_21-3_2021.pdf

1. Діяльність Держекоінспекції як центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, протягом 2018–2020 років та І півріччя 2021 року визнана неефективною.

Основною причиною неналежного виконання Держекоінспекцією своїх функцій є тривалий процес її реформування. Рішення уряду, як засвідчує аудит, виявилися недостатньо обґрунтованими та негативно вплинули не лише на діяльність органу державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, а й призвели до додаткових витрат державного бюджету (лише ризики втрачання бюджетами різних рівнів за розрахунками аудиторів, за 2018–2020 роки становлять майже 2 млрд гривень).

За відсутності адекватного та реалістичного планування державної екологічної політики, не здійсненні заходів, спрямованих на досягнення цільових показників, державний екологічний контроль не виконує свою функцію, у т. ч. і проєкт Закону України «Про державний екологічний контроль» № 3091 не спроможний вирішити існуючі проблеми.

За висновками антикорупційної експертизи Проєкту 3091, Національним агентством https://nazk.gov.ua/uk/documents/vysnovok-antykoruptsijnoyi-ekspertyzy-proyektu-zakonu-ukrayiny-pro-derzhavnyj-ekologichnyj-kontrol/?hilite=3091&fbclid=IwAR0fS32s1cm0K8fRyvSm6q5V__TRUf4AzyF9uWj1_5M4zdIaKOeHwQCVmMQ ідентифіковано низку положень проєкту Закону, які є джерелами суттєвих корупційних ризиків, що унеможливлює прийняття проєкту у запропонованій редакції, зокрема:

1. Використання правових конструкцій оцінного характеру у визначенні повноважень контролюючого органу під час здійснення заходів державного екологічного контролю.
2. Необґрунтоване встановлення або розширення дискреційних повноважень органу чи особи за відсутності визначення вичерпних випадків, підстав, форми, строків, порядку їх здійснення, контролю за їх здійсненням та відповідальності за можливі зловживання під час їх здійснення.
3. За рішенням Громадської Ради при Міндовкіллі за № 27/2020-001 від 04 червня 2020 року рекомендовано відхилити проєкти Законів про державний екологічний контроль за № 3091 від 19.02.2020 р. та за № 3091-1 від 05.03.2020 р.
4. Суперечність правових норм у частині повноважень контролюючого органу та заходів реагування на порушення вимог природоохоронного законодавства.

Необхідність належної інституційної спроможності для здійснення державного нагляду, крім Рахункової палати, НАЗК, визнають і територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції.

Зокрема, необхідність:

1. Визначення термінів «патрулювання», «рейдові перевірки», «обґрунтоване звернення», «реагування на виклики».
2. Здійснення заходів державного контролю у присутності керівника або уповноваженої особи. Якщо такі особи відсутні, — в присутності не менше двох понятих або представника органу місцевого самоврядування
3. Визначення порядку, підстав та способу здійснення заходів в нічний час, вихідні, святкові та/або неробочі дні
4. Визначення порядку, способу взаємодії з органами Нацполіції та документальне оформлення такої взаємодії
5. Затвердження типових форм документів, які складаються під час здійснення та за результатами державного екологічного контролю
6. Визначення порядку зупинки перебігу перевірки та її документальне оформлення
7. Узгодження повноважень щодо призупинення діяльності (ч. 4 ст. 15 та ст. 28, 31 проєкту)
8. Можливість звернення до суду з вимогою щодо допущення до здійснення заходів державного нагляду.
9. Впровадження відповідальності представників органів екологічного контролю за порушення порядку, способу здійснення перевірок посадовими особами Держекоконтролю, а також визначення порядку притягнення до відповідальності з обов'язковим визначенням органів, що мають повноваження застосування заходів впливу;
10. Врегулювання понять «господарсько-правова відповідальність» і «штрафи» без суперечностей нормам права. Проєктом закону не може бути введено нову форму відповідальності. Штраф є формою накладення адміністративного стягнення (при притягненні до адміністративної відповідальності). За необхідності розміри санкцій потрібно змінювати шляхом внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За вказаних умов, враховуючи результати аудиту Рахункової палати, висновок антикорупційної експертизи Національне агентство з питань запобігання корупції, позиції територіальних та міжрегіональних територіальних органів Держекоінспекції, редакція Проєкту 3091 прийнята за основу є неприйнятною та неспроможною реформувати систему.

2. МОНІТОРИНГ ДОВКІЛЛЯ, ДОСТУП ГРОМАДСЬКОСТІ ДО ІНФОРМАЦІЇ ТА

УЧАСТЬ У ПРИЙНЯТТІ РІШЕНЬ

Досягнення цілей передбачається шляхом прийняття:

• Проєкту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної системи моніторингу довкілля» (номер реєстрації 7327)
• Проєкту Закону України «Про Національний реєстр викидів та перенесення забруднювачів» (номер реєстрації 6477)
• Проєкту Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря» (номер реєстрації 5339)

В частині Проєкту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної системи моніторингу довкілля» (номер реєстрації 7327) ПАЕУ підтримує запропоновані зміни, але вважає, що функція моніторингу, яка полягає в адекватному реагуванні на можливі зміни, в першу чергу при прийнятті управлінських рішень, реалізована не в повному обсязі.

Зокрема, Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, та Планом законодавчого забезпечення реформ в Україні, схваленим постановою Верховної Ради України від 4 червня 2015 р. № 509-VIII, передбачалося удосконалення державної системи екологічного моніторингу, у т. ч. як складової реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Надалі Концепцію реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, затвердженою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31 травня 2017 р. № 616-р, та Планом заходів щодо реалізації Концепції реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 травня 2018 р. № 353-р, передбачався перехід від системи тотального планового нагляду (контролю) до системи моніторингу та попередження порушень природоохоронного законодавства і здійснення контролю на основі ризикорієнтовних показників.

Серед шляхів реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, враховуючи досвід країн ЄС, передбачалося:

- скасування планових перевірок малих та середніх підприємств, діяльність яких не становить підвищеної екологічної небезпеки, з урахуванням результатів моніторингу стану навколишнього природного середовища у відповідному регіоні, та

- забезпечення річного планування здійснення заходів з нагляду (контролю) на основі даних, які подаються суб’єктами господарювання, що провадять екологічно небезпечну діяльність, а також з урахуванням результатів державного моніторингу стану навколишнього природного середовища.

Проте, концептуальні засади, передбачені Угодою про асоціацію з ЄС в частині здійснення контролю на основі ризикорієнтовних показників не враховані Проєктом.

Враховуючи викладене, ПАЕУ пропонує передбачити у Проєкті ризикорієнтовний підхід здійснення заходів з нагляду (контролю) на підставі результатів державної системи моніторингу довкілля.

Щодо Проєкту Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря» (номер реєстрації 5339), ПАЕУ звертає увагу на ряд прихованих ризиків, в т. ч. корупційного характеру.

Зокрема, під час розгляду законопроєкту № 5339 до другого читання в комітеті Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування, було враховано дві поправки, які передбачають можливість зупинення дії дозволу на викиди (де-факто зупинення господарської діяльності) за рішенням Міндовкілля. Вказані положення є необґрунтованим встановленням та розширенням дискреційних повноважень Міндовкілля

3. КЛІМАТИЧНА ПОЛІТИКА: ЗАПОБІГАННЯ ТА АДАПТАЦІЯ ДО ЗМІНИ КЛІМАТУ

В межах даного напрямку передбачається:

• оновлення плану заходів з реалізації НВВ2 відповідно до Плану відновлення + ведення інвентаризації викидів парникових газів (відповідно до зобов’язань у рамках РКЗК ООН та Паризької угоди)
• розробка концепції фінансових стимулів (фінансових та економічних механізмів) для декарбонізації економіки країни, у тому числі Кліматичного фонду
• забезпечення функціонування системи моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів
• забезпечення функціонування системи обліку контрольованих речовин

Звертаємо увагу, що запровадження Системи торгівлі викидами в Україні та приєднання до EU ETS матиме ефект відновлення України лише при наявності достатніх джерел фінансування, в іншому випадку нестиме катастрофічні наслідки для всієї української економіки. Так, вартість тонни викидів СО₂ в EU ETS у 2022 році сягає €80-100.

Це призведе до збільшення собівартості виробленої продукції в Україні та фактичного закриття підприємств внаслідок суттєвого падіння попиту на такі товари як на внутрішнього, так і зовнішньому (експортному) ринках.

Так, за оцінками Київської школи економіки https://kse.ua/ua/kse-research/vpliv-na-ekonomiku-ukrai-ni-vid-vprovadzhennya-svam-yevropei-skim-soyuzom/ що в довоєнний період вплив на українських виробників до 2030 р. становитиме від €0.2 млрд до €6.9 млрд/рік в залежності від сценаріїв дизайну створення українською СТВ. При цьому такий вплив розраховувався виходячи з ціни €55 на тонну викидів СО₂ у 2026 році, тобто майже удвічі менше від тієї ціни яка встановилась у 2022 році.

Тому обов’язковим завданням даного напрямку має бути визначення достатніх джерел фінансування, у т. ч. під час затвердження Плану заходів з реалізації НВВ2.

Щодо впровадження системи моніторингу, звітності та верифікації парникових газів (далі — МЗВ), звертаємо увагу, що 2021 рік мав бути першим звітним роком в частині МЗВ.

Проте, в зв’язку з воєнними діями Міндовкілля з 24 березня 2022 року призупинило надання адміністративних послуг у сфері моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів https://mepr.gov.ua/news/39073.html, у т. ч. щодо:

- проведення реєстраційної дії

- затвердження плану моніторингу

- затвердження плану моніторингу зі змінами

- затвердження звіту про вдосконалення

- прийняття звіту оператора

- погодження рішення верифікатора про проведення невиїзної верифікації.

Водночас підприємства, які пройшли верифікацію до 24 березня 2022 року звертають увагу на наступні недоліки нормативного регулювання, які в цілому нівелюють основне завдання МЗВ.

Зокрема, під час верифікації передбачаються однакові вимоги щодо оцінки матеріальних потоків (значний, незначний та мінімальний (із сукупним викидом тонн еквівалента СО₂ менше ніж 1000, або менше 2 відсотків сумарного обсягу СО₂, що викидається). Такі вимоги призводять до :

необґрунтованого збільшення витрат суб’єктів господарювання на адміністрування процесів, які не впливають на загальні дані по МЗВ за умови їх виключення;

штучного збільшення похибки при розрахунку викидів СО₂ від значного матеріального потоку (1,5 %) до похибки у загальному обсязі викидів СО₂ установки у 10-12 разів більшої, ніж загальний обсяг викидів СО₂ від усіх мінімальних потоків на установці.

Використання механізмів спеціалізованого «зеленого» фінансування

Місцеве та міжнародне банківське фінансування в Україні залишається одним з ключових та найбільш дієвих джерел для реалізації проектів кліматичного менеджменту спрямованих на зменшення викидів парникових газів, в першу чергу діоксиду вуглецю (СО2). До таких «зелених» проектів належать в першу чергу напрями відновлювальної енергетики, енергоефективної модернізації бізнесу, аграрного та житлово-комунального секторів, впровадження технологій та рішень, що відповідають сучасним екологічним стандартам. Реалізація таких проектів несе позитивний синергічний екологічний та соціальний ефект та у довгостроковій перспективі сприяє сталому розвитку країни задля майбутніх поколінь (згідно глобальних Цілей Сталого розвитку ООН).

Питання фінансування «зелених» проектів, повинно враховувати, серед іншого механізми фінансового заохочення, що стимулюватимуть бізнес рухатись у напряму захисту навколишнього середовища. До таких механізмів, окрім надання лімітованої грантової допомоги, відноситься пільгове, більш дешеве фінансування, що може бути досягнуто за рахунок монетизації екологічного та соціального ефекту від реалізації проекту.

Наприклад, АБ «Укргазбанк» як провідний еко-банк в Україні із 6-річним досвідом фінансування «зелених» проектів, активно пропонує клієнтам наступні механізми пільгового фінансування проектів сталого розвитку:

• Зменшення відсоткової ставки за кредитом у відповідності до питомого ефекту декарбонізації (зменшення викидів СО2), що планується в результаті реалізації проекту. Даний механізм працює в Укргазбанку, проте є досить обмеженим, оскільки подальший його розвиток потребуватиме повноцінно працюючого ринку торгівлі викидами парникових газів.
• Використання спеціалізованих гарантійних механізмів, які дозволять зменшити вартість кредиту та знизити вимоги Банку щодо власного внеску та забезпечення за кредитом - за рахунок зменшення витрат на управління кредитними ризиками. Наразі АБ «Укргазбанк» спільно з Організацією ООН з промислового розвитку (UNIDO) запустили в Україні пілотний проект, в рамках якого фінансова міжнародна гарантія в першокласному міжнародному банку надається Фондом гарантування кредитів (LGF, Loan Guarantee Fund) під проекти енергоефективної модернізації бізнесу та впровадження сучасних стандартів енергоменеджменту.
• Використання механізму надання прямого фінансового заохочення у формі цільового кешбеку на основну суму кредиту після інвестиційної фази проекту, за умови його відповідності заданим екологічним та соціальним критеріям та стандартам. Наразі АБ «Укргазбанк» використовує даний механізм у межах спільного з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) в рамках європейської ініціативи стимулювання сталого розвитку бізнесу EU4BUSINSS, що передбачає повернення інвестору 10 або 15% від тіла кредиту.

У зв’язку з чим одним із завдань в межах даного напрямку має бути приведення у відповідність до Регламенту Комісії (ЄС) № 600/2012 Порядок здійснення моніторингу та звітності щодо викидів парникових газів, затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 960 від 23.09.2020, та відповідних нормативно-правових актів в частині закріплення норми згідно з якою при підготовці звіту Оператора та проведені розрахунки викидів парникових газів у загальному обсязі викидів не повних враховуватися викиди (у відсотках до загального обсягу викидів СО₂ від установки) від усіх мінімальних потоків за видами діяльності у разі, якщо сумарний викид СО₂ від них за вкладом у загальному викидів від установки не перевищує мінімальний поріг невизначеності, встановлений для найвищого рівня точності для видів діяльності від якого викидається значний матеріальний потік, але у будь-якому випадку не більше ніж 1000 тон еквівалента СО₂ для установки категорій «А», 2000 тонн еквіваленту СО₂ для установки категорії «Б» та 3000 тон еквівалента СО₂ для установки категорії «В».

4. УПРАВЛІННЯ ВІДХОДАМИ

20 червня 2022 року Верховна Рада України ухвалила у другому читанні та в цілому законопроєкт № 2207-1-д «Про управління відходами», що є першим кроком на шляху до цивілізованого управління відходами.

Прийняття рамкового Закону «Про управління відходами» дає можливість розпочати зміни, які необхідні Україні для того, щоб стати членом Європейського Союзу:

• впровадити європейську ієрархію поводження із відходами,
• організувати планування системи управління відходами на національному, регіональному та місцевому рівнях,
• закрити старі сміттєзвалища, а ті, що залишаться, привести до європейських норм.
• створити умови для побудови в Україні сучасної сміттєпереробної інфраструктури за європейськими правилами і відкрити кордони для інвесторів.
• встановити принцип «забруднювач платить»
• впровадити розширену відповідальність виробника, коли виробник продукції буде зобов’язаний забезпечити повну утилізацію упаковки, яку випустив на ринок разом із товарами.

Законопроєкт № 2207-1д встановлює рамку нових сучасних правил функціонування системи управління відходами в Україні. На його основі розробляється низка інших необхідних секторальних законів, що дозволить зробити поводження із відходами ефективнішим і безпечнішим для людей і довкілля.

5. ПРОМИСЛОВЕ ЗАБРУДНЕННЯ: ЗМЕНШЕННЯ ТА ПОПЕРЕДЖЕННЯ ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ, ВОДИ, ЗЕМЕЛЬ.

Напрямок планується реалізувати шляхом прийняття Проєкту Закону України «Про забезпечення конституційних прав громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля» (реєстраційний номер № 6004-2) та формування інституційної спроможності Міндовкілля щодо реалізації реформи.

Нагадаємо, що зменшення, запобігання та контроль викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, скидів стічних вод з концентраціями забруднюючих речовин та контроль операцій у сфері управління відходами є основними завданнями Директиви 2010/75/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 24 листопада 2010 року про промислові викиди (інтегроване запобігання та контроль забруднення) (далі — Директива 2010/75/ЄС), впровадження якої є зобов’язанням України в рамках Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, та проходить досить складний, тривалий та суперечливий період впровадження.

Метою імплементації Директиви є:

- встановлення правових та організаційних засад запобігання, зменшення, контролю та усунення забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності,

- визначення видів діяльності, які вимагають інтегрованого дозволу,

- вимог щодо застосування найкращих доступних технологій та методів управління,

- моніторингу викидів та контролю суб’єктів господарювання, які отримали інтегрований дозвіл.

Передбачається, що інтегрований дозвіл усуне проблему покомпонентного підходу до регулювання впливу на навколишнє природне середовища та дозволить враховувати кумулятивний вплив, що здійснює суб’єкт господарювання на навколишнє природне середовище, у т. ч. і щодо ефективного споживання енергії та сировини, умов виведення з експлуатації та відновленням території промислового майданчика до безпечного екологічного стану.

Попередні спроби врегулювати дане питання завершилися відхиленням законопроєкту № 4167.

Наразі зареєстровано три законопроєкти, спрямовані на впровадження Директиви 2010/75/ЄС:

• Проєкт Закону про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення (№ 6004 від 07.09.2021)
• Проєкт Закону про запобігання, зменшення та контроль забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності (№ 6004-1 від 07.09.2021 (альтернативний))
• Проєкт Закону про забезпечення конституційних прав громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля (№ 6004-2 від 22.09.2021 (альтернативний)).

Раніше ПАЕУ сформовано постатейний аналіз кожного з проєктів (https://ecolog-ua.com/news/zapobigannya-zmenshennya-ta-kontrol-promyslovogo-zabrudnennya-naskilky-realistychna-chergova)

Якщо по суті, негативними моментами кожного із проєктів є:

1. Проєкт Закону про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення (№ 6004 від 07.09.2021):

- необґрунтовано ширший перелік видів діяльності, ніж передбачено Директивою 2010/75/ЄС,

- зарахування коштів за видачу (внесення змін до) інтегрованого довкільного дозволу до Державного бюджету України, що унеможливлює формування спеціального фонду Державного бюджету України з подальшим використанням коштів на екологічну модернізацію,

- необґрунтований термін дії відступу з дня видачі (внесення змін до) інтегрованого довкільного дозволу, за відсутності затверджених НДТМ та плану модернізації установки, що виключає самі підстави (НДТМ) та необхідні терміни для модернізації;

- короткий перехідний період за відсутності затверджених НДТМ, уніфікованого підходу щодо обладнання автоматизованих систем контролю викидів забруднюючих речовин та методології їх оцінювання, в зв’язку з чим шестимісячний термін щодо впровадження автоматизованих систем контролю викидів забруднюючих речовин як зі сторони оператора, так і зі сторони дозвільного органу (а саме: їх отримання дозвільним органом в режимі реального часу та невідкладне оприлюднення ним через загальнодержавну екологічну автоматизовану інформаційно-аналітичну систему забезпечення доступу до екологічної інформації та на офіційному веб-сайті дозвільного органу в мережі «Інтернет») сприймається критично.

2. Проєкт Закону про запобігання, зменшення та контроль забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності (№ 6004-1 від 07.09.2021 (альтернативний)):

- здійснення перевірки (обстеження) діючої установки за бажанням оператора,

- здійснення моніторингу дозвільним органом, а не оператором установки.

3. Проєкт Закону про забезпечення конституційних прав громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля (№ 6004-2 від 22.09.2021 (альтернативний)).

- зарахування коштів за видачу (внесення змін до) інтегрованого довкільного дозволу до загального фонду Державного бюджету України.

- не врахування досвіду пострадянських країн, які є членами Європейського Союзу (Угорщина, Словаччина, Польща) в частині терміну дії відступу з дня введення в дію висновку найкращих доступних технологій та методів управління для кожного виду діяльності, що провадиться на установці; відсутність плану модернізації установки;

- короткий перехідний період за відсутності затверджених НДТМ, уніфікованого підходу щодо обладнання автоматизованих систем контролю викидів забруднюючих речовин та методології їх оцінювання.

Щодо механізмів реалізації та впровадження Директиви 2010/75/ЄС, прогнозованості та послідовності реформи для всіх суб’єктів взаємодії (держави, як ініціатора та організатора реформи, та суб’єктів господарювання), при однакових вихідних даних в частині отримання інтегрованого довкільного дозволу та його умов (крім здійснення перевірки установки та моніторингу), проєкт 6004-1 є передбачає більш реалістичні механізми. Зокрема:

- спрямування коштів за видачу (внесення змін до) інтегрованого довкільного дозволу до спеціального фонду Державного бюджету України є цільовим та спрямованим на ефективне їх використання, є дієвим інструментом екологічної модернізації, у т. ч. формування сприятливих умови для реалізації гарантованого статтею 50 Конституції України права на безпечне для життя і здоров’я довкілля та виконання зобов’язань, передбачених Угодою про асоціацію;

- застосування відступу на підставі плану модернізації установки для досягнення нормативів, визначених у висновках найкращих доступних технологій та методів управління та визначення більш тривалого періоду відступу у випадках необхідності зміни технології та технологічного устаткування є обґрунтованим та адекватним для національних реалій;

- врахована необхідність та часові ресурси для уніфікованого підходу щодо обладнання автоматизованих систем контролю викидів забруднюючих речовин та методології їх оцінювання, затвердження НДТМ, впровадження автоматизованих систем контролю викидів забруднюючих речовин як зі сторони оператора, так і зі сторони дозвільного органу (а саме: їх отримання дозвільним органом в режимі реального часу та невідкладне оприлюднення ним через загальнодержавну екологічну автоматизовану інформаційно-аналітичну систему забезпечення доступу до екологічної інформації та на офіційному веб-сайті дозвільного органу в мережі «Інтернет»),

- формування Національного перехідного плану із зазначенням переліку викидів (речовин, сполук), щодо яких застосовується поступове досягнення гранично допустимих викидів, визначених висновками найкращих доступних технологій та методів управління, та граничних строків для кожного з етапів поступового досягнення гранично допустимих викидів.

Вкотре, звертаємо увагу, що в усіх вкрай важливих законопроєктах, спрямованих на імплементацію й апроксимацію усіх природоохоронних довкіллєвих директив має бути:

• відображений прагматичний підхід щодо переходу на нові екологічні норми
• прозорі механізми реалізації
• прогнозованість реформ для всіх суб’єктів взаємодії.

Із зазначених проєктів альтернативний проєкт № 6004-1 більше за інші відповідає вказаним критерієм, оскільки передбачає:

- СПІЛЬНІ дії як держави щодо створення необхідних умов для впровадження найкращих доступних технологій, так і суб’єктів господарювання щодо виконання цих умов

- СПІЛЬНИЙ ПЕРЕХІДНИЙ ПЕРІОД впровадження як для держави, так і для бізнесу з прив’язкою, у т. ч. до економічних показників і можливостей держави.

При цьому, звертаємо увагу, що всі напрацювання Робочої групи «Екологічна безпека» повинні бути синхронізовані з іншими робочими групами та формувати наскрізні напрямки повоєнного відновлення України.

Оцінюючи запропоновані на сьогодні Робочою групою «Екологічна безпека» напрямки відновлення, звертаємо увагу на неврахування питань щодо:

• Енергетичної безпеки та енергоефективності
• Зеленої енергетики: ВДЕ та атомної енергетики
• Фіскальної екологічної політики та екологічного податку
• Запровадження екологічного страхування як прогресивного інструменту для управління екологічними ризиками
• Усунення зайвих регуляційних процесів в процесі оцінки впливу на довкілля, приведення переліку видів діяльності та об’єктів у відповідність до Директиви Європейського Союзу 2011/92/ЄС.
• Забезпечення сталого кадрового потенціалу для післявоєнного відновлення

Зокрема:

6. ЗЕЛЕНА ЕНЕРГЕТИКА: ВДЕ, ВИКОРИСТАННЯ ЗЕЛЕНОГО ВОДНЮ, МЕТАНОЛУ ТА ЕТАНОЛУ, АМІАКУ ТА АТОМНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ.

За даними Міжнародного енергетичного агентства (IEA), у 2022 році у світі планується рекордне зростання частки ВДЕ — до 320 ГВт нових потужностей.

Водночас агресія росії проти України призвела до безпрецедентної глобальної енергетичної кризи, яка має позитивний ефект в прагненні країн як найшвидше відмовитися від викопного палива та перейти на ВДЕ

Інвестиції у розвиток ВДЕ зараз є стратегічним пунктом для багатьох країн, особливо в ЄС.

Україна має сприятливі природні умови для розвитку, вітрової, сонячної та біоенергетики. На початку 2022 року встановлена потужність об’єктів ВДЕ на контрольованій території досягла 9,5 ГВт (6,4 ГВт — промислові СЕС, 1,2 ГВт — СЕС приватних домогосподарств, 1,5 ГВт — вітроелектростанцій, 0,3 ГВт — об’єкти біоенергетики, 0,1 ГВт — мала гідроенергетика), а обсяг інвестицій в галузь перевищував 12 млрд доларів США.

На жаль, переважну частину об’єктів ВДЕ було побудовано у південних регіонах, які мають для цього найбільший потенціал (Херсонська, Миколаївська, Запорізька, Одеська, Дніпропетровська області), які наразі окуповані та позбавлені можливості функціонувати. Ще значна кількість таких об’єктів перебувають на суміжних територіях.

Галузь потребує дерегуляції створення малих підприємств з виробництва метанолу та зеленого метанолу та аміаку з біомаси та синтезу зеленого метанолу та етанолу з зеленого водню, синтезу зеленого метанолу з викидів СО₂.

Децентралізована мала генерація, сонячна та вітрова енергетика, системи накопичення енергії, розумні мережі та керування попитом, а також електрифікація опалення.

Саме ці заходи є пріоритетними для досягнення енергетичної незалежності і стабільності.

Водночас сьогодні також очевидно, що попри ядерні загрози без застосування енергії атома ЄС не вдасться стати нейтральним у сенсі впливу на клімат до 2050-го, як того вимагають міжнародні зобов’язання.

Єврокомісія висунула проєкт, який пропонує класифікувати атомну енергію як… екологічну! Тож вона найближчим часом може бути визнана екологічно безпечною в ЄС.

Згідно з цим документом, атомна енергія — екологічна, тож інвестиції в АЕС можна вважати стабільними, якщо вони забезпечують захоронення радіоактивних відходів, а їх будівництво було схвалене до 2045 року.

Що стосується електростанцій, котрі працюють на природному газі, то вони можуть отримати «зелене» маркування, якщо їх спорудження було дозволено до 2030 року. Крім того, вони мають замінити застарілу техніку та утримувати обсяг викидів СО₂ у межах встановленої норми. Тож газ, з деякими застереженнями, пропонується вважати… «зеленим» джерелом енергії. І хоч питання дискусійне, Україна має всі шанси стали лідером в Європі і в цьому напрямку

Ключові виклики у сфері:

Розробка та затвердження механізму гарантування походження електроенергії з відновлюваних джерел, у т. ч. під час укладання прямих договорів купівлі-продажу електроенергії.

Розробка та прийняття законодавчих та регуляторних актів, що дозволять впровадити механізм net billing (чистого обліку споживання електроенергії), з метою розвитку виробництва електроенергії домогосподарствами, підприємствами та установами.

Забезпечення доступу виробників електричної енергії з ВДЕ до транскордонної торгівлі електричною енергією для стимулювання синхронізації українського ринку зеленої електроенергії з ринком ЄС та запровадження сертифікатів походження на зелену енергію.

Ключові можливості:

Розвиток ВДЕ та АЕС в Україні є ключовим фактором енергетичної безпеки.

Використання допомоги для відновлення зруйнованих унаслідок бойових дій об’єктів зеленої енергетики в рамках Фонду відновлення в Україні зруйнованої війною енергетичної інфраструктури, який створено Європейським енергетичним співтовариством.

Придбання українськими підприємствами європейського обладнання підприємствам-виробникам зеленої енергії для будівництва нових потужностей зеленої енергетики, а також обладнання для систем накопичення електроенергії та нових балансуючих потужностей.

Основне завдання:

Імплементація в українське законодавство «Пакету чистої енергії» (CEP), зокрема вісім законодавчих актів щодо енергетичної ефективності будівель, відновлюваної енергії, енергоефективності, інтегрованого кліматичного урядування та дизайну ринку електроенергії.

7. УСУНЕННЯ ЗАЙВИХ РЕГУЛЯЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ ПІД ЧАС ОЦІНКИ ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ

В Україні дозвільний документ — висновок з оцінки впливу на довкілля (далі — ОВД) є дозвільним документом, який поширюється на 115 видів діяльності, передбачених ч. 2 і ч. 3 ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» (Закон), у т. ч. щодо їх зміни, переоснащення, перепрофілювання, розширення і т. ін.

У зв’язку з безпековою ситуацією та обмеженням доступу до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, наразі планована діяльність щодо видів, охоплених Законом України «Про оцінку впливу на довкілля», заблокована.

При цьому у більшості випадків підприємства, на які поширюється ОВД, є бюджетоутворюючими.

В межах роботи Робочої групи з розробки методик і порядку нарахування збитків, заподіяних природним ресурсам та навколишньому природному середовищу внаслідок надзвичайних ситуацій, в тому числі, які виникли внаслідок збройної агресії, терористичних актів та інших злочинних дій, визнається, що ОВД по суті є лише процедурою, в якій по факту не реалізується оцінка впливу на довкілля. Твердженням цього є відсутність методик оцінки впливу на різні компоненти довкілля (атмосфера, надра, земля, водні ресурси, біорізноманіття тощо), визначення такого впливу (його інтенсивність, масштабність, тривалість тощо) у т. ч. при надзвичайних ситуаціях.

Як наслідок, за відсутності належної оцінки впливу на довкілля перед Україною стоїть завдання у розробленні відповідних методик з метою компенсації шкоди, завданої військовою агресією РФ.

Також, висновок з ОВД є дозвільним документом який по суті дублює вимоги чинного законодавства щодо використання відповідних компонентів довкілля та впливу на нього.

Фактично, без висновку з ОВД планована діяльність все одно буде здійснюватися з дотриманням Земельного кодексу, Водного кодексу, Лісового кодексу, Кодексу про надра, Законів України «Про охорону атмосферного повітря», «Про відходи» та інших нормативних актів.

Також, відповідно до положень пункту 7 преамбули та частини першої статті 2 Директиви 2011/92/ЄС, на виконання якої прийнято Закон України «Про оцінку впливу на довкілля», надання дозволу на державні та приватні проєкти, що можуть мати значні наслідки для довкілля (з огляду на їхню природу, масштаб або розташування), повинно здійснюватися лише після оцінки значних наслідків, що можуть мати ці проєкти для довкілля.

Згідно з положеннями ч. 1 статті 4 Директиви 2011/92/ЄС проєкти, перелічені у Додатку I до цієї Директиви, автоматично підлягають оцінці. В Законі України «Про оцінку впливу на довкілля» проєкти, перелічені у Додатку I до Директиви, визначені як «перша категорія видів планованої діяльності та об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля і підлягають оцінці впливу на довкілля» та передбачені ч. 2 ст. 3 Закону.

Водночас, за положеннями ч. 2 статті 4 Директиви 2011/92/ЄС щодо проєктів, перелічених у Додатку II до Директиви, держави-члени визначають, чи існує ймовірність того, що вони матимуть значний вплив на довкілля, тобто, чи повинні проєкти підлягати оцінці відповідно до статей 5–10 Директиви. Держави-члени ЄС ухвалюють це рішення шляхом:

(а) розгляду кожного конкретного випадку, або

(b) встановлення порогових значень чи критеріїв.

Державами-членами може бути прийняте рішення про застосування обох процедур, зазначених в пунктах (а) та (b).

В порушення положень ч. 2 статті 4 Директиви 2011/92/ЄС Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» не передбачає дискреційних повноважень державних органів щодо етапу попереднього оцінювання/ скринінгу, розглядає діяльність щодо проєктів, перелічених у Додатку II до Директиви, (ч. 3 ст. 3 Закону) як таку, що матиме значний вплив на довкілля.

Ключові виклики у сфері:

Приведення у відповідність Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» до вимог ч. 2 ст. 4 Директиви 2011/92/ЄС Європейського Парламенту та Ради про оцінку впливу на навколишнє середовище.

Ключові можливості:

Наявність сприятливого інвестиційного клімату, розвиток економіки країни, зростання ВВП та добробуту громадян.

Основне завдання:

Запровадження попереднього оцінювання/ скринінгу для видів планованої діяльності, передбачених ч. 3 ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».

8. ЗАПРОВАДЖЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОГО СТРАХУВАННЯ ЯК ПРОГРЕСИВНОГО ІНСТРУМЕНТУ ДЛЯ УПРАВЛІННЯ ЕКОЛОГІЧНИМИ РИЗИКАМИ

Дієві фінансові механізми для відшкодування шкоди, заподіяної довкіллю, життю, здоров’ю, майну громадян в країні відсутні.

Водночас екологічне страхування є стандартною світовою практикою, передбаченою у т. ч. Директивою ЄС 2004/35 «Про екологічну відповідальність за попередження та ліквідацію наслідків завданої навколишньому середовищу шкоди».

Паралельно екологічне страхування є стимулом для екологічної модернізації підприємств-забруднювачів.

Ключові виклики у сфері:

Запровадити дієві механізми екологічного страхування

Ключові можливості:

Модернізація найбільших підприємств-забруднювачів, у т. ч. створення нових інфраструктурних та промислових об’єктів, потужності яких та впливи на довкілля можуть запобігати страховому випадку та можуть бути підставою для меншої суми страхового внеску.

Наявність джерела для сплати страхового відшкодування, у т. ч. шляхом формування членами Бюро екологічного страхування резервних фондів.

Створення фінансових стимулів для підприємств, які не матимуть страхових випадків, у т. ч. шляхом повернення частини страхового внеску.

Основне завдання:

Сформувати систему екологічного страхування.

9. ФІСКАЛЬНА ПОЛІТИКА, ЕКОЛОГІЧНИЙ ПОДАТОК

Недостатнє фінансування з державного та місцевих бюджетів природоохоронних заходів, нецільове використання коштів екологічного податку та рентних платежів державного та місцевих бюджетів, фінансування таких заходів за залишковим принципом, невідповідністю чинного бюджетного законодавства України чинним нормам Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» щодо обов’язкового формування спеціального фонду за рахунок частини надходжень від екологічного податку, є причиною неефективного та нецільового використання екологічного податку.

Надходження від реалізованого принципу «забруднювач платить», тобто екологічного податку, мають бути направлені на компенсацію або запобігання негативного впливу підприємства-платника на довкілля, у тому числі на екомодернізацію підприємств-забруднювачів.

У сфері кліматичних фінансів адаптації в українське законодавство очікує Директива 2003/96/ЄС щодо оподаткування енергії в ЄС, спрямована на реалізацію цілей Європейського зеленого курсу до 2050 року.

Ключові виклики у сфері:

Спрямування надходження від екологічного податку до спеціального фонду Державного бюджету України, та передбачити, що за їхній рахунок здійснюється фінансування природоохоронних заходів,

Збільшення долі екоподатку, що спрямовується на місцеві органи влади, зокрема на фінансування природоохоронних проєктів територіальними громадами, враховуючи реформу децентралізації державної влади.

Приведення оподаткування енергетичних продуктів і електроенергії у відповідність з енергетичною та кліматичною політиками ЄС, щоби сприяти досягненню енергетичних цілей ЄС 2030 та кліматичної нейтральності до 2050 року.

Збереження єдиного ринку ЄС через поновлення обсягу і структури податкових ставок і раціоналізації використання необов’язкових податкових пільг і знижок.

Поширення зеленої таксономії ЄС в Україні, розвиток кліматичних фінансових інструментів, як ваучери, зелені облігації, бонди тощо.

Ключові можливості:

Створення Кліматичного фонду розбудови чистої енергетики та промисловості, який після війни потенційно зможе наповнюватись коштами СТВ (система торгівлі квотами на викиди парникових газів), вуглецевим податком та іншими джерелами фінансування для створення доступних фінансових механізмів для бізнесу.

Формування енергетично ефективних інфраструктурних та промислових об’єктів за рахунок кліматичних коштів.

Основне завдання:

Закріплення цільового та ефективного використання коштів, які надходять від екологічного податку, для здійснення природоохоронних заходів, а також забезпечення оптимального порядку зміни розподілу надходжень та видатків

Імплементація Директиви 2003/96/ЄС щодо оподаткування енергії в ЄС.

10. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО КАДРОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ ДЛЯ ПІСЛЯВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ.

Кадровою кризою пронизані всі сфери управління. Інтеграція України з ЄС, постійні зміни внутрішніх і зовнішніх обставин вимагають широкий перелік компетенцій як на рівні держави, так і на рівні бізнесу (як суб’єкта, що реалізує реформи).

Військові дії призвели до необхідності оперативного, адекватного та своєчасного реагування на постійні та непередбачувані критичні зміни. При цьому таке реагування вимагає як професійних навичок, так і моральної, особистої стійкості.

При цьому на рівні держави визнається, що одними з першопричин економічних та екологічних проблем України є:

• неефективна система управління у сфері охорони навколишнього природного середовища та регулювання використання природних ресурсів, незадовільний стан системи державного моніторингу навколишнього природного середовища;
• низький рівень розуміння в суспільстві пріоритетів збереження довкілля та переваг збалансованого (сталого) розвитку, недосконалість системи екологічної освіти та просвіти;
• незадовільний рівень дотримання природоохоронного законодавства та екологічних прав і обов’язків громадян;
• відсутність належного впровадження екосистемного підходу в галузеву політику та удосконалення системи інтегрованого екологічного управління.

Дані проблеми ще більше поглиблює змушене переміщення громадян України за кордон, спричинене війною.

Водночас, як визначено Законом України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року» запровадження міжнародних стандартів систем екологічного управління на підприємствах і в компаніях сприятиме розвитку системи управління навколишнім природним середовищем, реалізації в Україні міжнародних природоохоронних ініціатив та досягнення країною бажаного економічного розвитку.

За результатами дослідження профільних асоціацій (ПАЕУ, зокрема) щодо системи природоохоронного управління на підприємствах в Україні, виявлено, що функції екологічної служби передаються службі з охорони праці, консалтинговим організаціям чи взагалі зводяться до статистичних звітів, які подає бухгалтер, що в результаті негативно позначається на екологічному управління підприємства, і як наслідок, на екологічній безпеці країни в цілому, у т. ч. на здоров’ї та житті наших громадян.

Відсутність фахового супроводу впровадження реформ — це відсутність їх реалізації та досягнення екологічної, національної безпеки держави, це відсутність інструменту виконання конституційних зобов’язань держави, передбачених статтею 16 Конституції України.

Ключові виклики у сфері:

Укріплення інституційної спроможності щодо планування, моніторингу та оцінки ефективності впровадження екологічної політики.

Забезпечення науково-інформаційної та інноваційної підтримки процесу прийняття управлінських рішень.

Посилення спроможностей природоохоронного управління у проведенні комплексного моніторингу стану навколишнього природного середовища та державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Удосконалення кадрової політики та професійної підготовки фахівців у системі охорони навколишнього природного середовища та природокористування.

Ключові можливості:

Підвищення екологічної обґрунтованості і ефективності діяльності суб’єктів господарювання, поліпшення екологічних характеристик продукції.

Реалізація системи екологічного аудиту та удосконалити систему екологічного управління.

Запровадження безперервної екологічної освіти.

Забезпечення переходу до системи запобігання правопорушенням і моніторингу стану довкілля, побудова дієвої системи управління охороною довкілля на підприємствах з урахуванням найкращих практик організації функціонування аналогічних інституцій у країнах — членах Європейського Союзу.

Внесення змін до Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» щодо створення служби з охорони довкілля у складі суб’єктів господарювання, які належить до середнього та великого підприємництва та здійснюють плановану діяльність, що підлягає оцінці впливу на довкілля та виконання функції служби охорони довкілля в порядку сумісництва особами, які мають освіту за екологічним напрямком або залучення сторонніх спеціалістів на договірних засадах, які здійснюють господарську діяльність у сфері природничих і технічних наук у складі суб’єкта господарювання, який належить до малого підприємництва, у тому числі до суб’єктів мікропідприємництва.

ДОВІДКА

GREEN ECONOMIC RECOVERY FORUM «Бізнес в нових реаліях: війна, екотрансформація, євроінтеграція» було проведено 24 червня онлайн

Організатори форуму:

• Профспілка професіоналів довкілля ПАЕУ
• Національний центр сталого розвитку
• проєкт UNIDO (Проєкт UNIDO/GEF «Впровадження стандарту систем енергоменеджменту в промисловості України»)
• проєкт «Просування енергоефективності та імплементація Директиви ЄС про енергоефективність в Україні», що виконується GIZ за дорученням Уряду Німеччини

Більше - https://ecolog-ua.com/news/biznes-v-novyh-realiyah-green-economic-recovery-forum-rozpochav-svoyu-robotu

Серед учасників:

Від експертної спільноти - https://ecolog-ua.com/content/vidkryta-baza-ekspertiv-pryrodoohoronnoyi-spravy-u-2022-roci

Від бізнесу:

• ДП «НПІ «ДНІПРОЕНЕРГОСТАЛЬ»
• ТОВ «ПЕРЕЧИНСЬКИЙ ЛІСОХІМІЧНИЙ КОМБІНАТ»
• АТ «МОТОР СІЧ»
• ТОВ «ЗАХІДНАДРАСЕРВІС»
• ТОВ «ЮНІЛОС-Україна»
• АТ «ІМПЕРІАЛ ТОБАККО ПРОДАКШН Україна»
• ТОВ «ЕНЕРГОСЕРВІСНА КОМПАНІЯ «Е-СЕЙВ»
• ПРАТ ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ПОЛІГРАФІЧНИЙ КОМБІНАТ «Україна» ПО ВИГОТОВЛЕННЮ ЦІННИХ ПАПЕРІВ»
• НОВОМОСКОВСЬКИЙ ПОСУД, ТОВ
• КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ ОДЕСА»
• ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ»
• ПАТ «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО»
• ТЕХНОЕКОС
• ЗАПОРІЖСТАЛЬ
• ПАТ «УКPНAФТА»
• Миргородводоканал, КП
• ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ»
• ПБГ Ковальська
• КП БРОВАРСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ «БРОВАРИТЕПЛОВОДОЕНЕРГІЯ»
• АТ «НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ»
• Крюківський вагонобудівний завод
• ПАТ ПРАТ «Кривий Ріг Цемент»
• БЮРО «ЕКО-СТРІМ» ТОВ
• ТОВ «КОМПАНІЯ «ЦЕНТР ЛТД»
• ПрАТ «Івано-Франківськцемент»
• КРЕМЕНЧУЦЬКА МЕТАЛУРГІЙНА КОМПАНІЯ
• ТОВ «КЕРНЕЛ-ТРЕЙД»
• ТОВ «Радехівський цукор»
• Миколаївводоканал
• ТОВ «КРОНОСПАН УА»
• ТОВ «РЕТАЛ ДНІПРО»
• АСТАРТА-КИЇВ
• ТОВ «ТЕРМІОН-ПЛЮС»
• ТОВ «КИЇВБУРМАШ»
• ТОВ «ДТЕК ЕНЕРГО»
• ТОВ «ДТЕК НАФТОГАЗ»
• Метінвест Холдинг
• ТОВ «ЕКОІНТЕЛ»
• АБ «УКРГАЗБАНК»
• ГО «Офіс ефективного регулювання BRDO»
• ТОВ «БІЛАНІВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ»
• СТОЛИЧНИЙ МЛИН, ТОВ
• Цукорагропром
• ТОВ «ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ»
• АТ «ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ»
• ПАТ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «РАДІЙ»
• ЧОРНОМОРСЬКИЙ ПАЛИВНИЙ ТЕРМІНАЛ, ПРАТ
• АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ «КРИВОРІЖГАЗ»
• ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПТАХОКОМПЛЕКС «ДНІПРОВСЬКИЙ»
• Програма ООН з промислового розвитку
• «Глобальна програма еко-індустріальних парків – Україна»
• GIZ Україна, Проєкт
• Секретаріат Німецько-Українського енергетичного партнерства
• ГО «Українська асоціація енергосервісних компаній»
• ТОВ «ДТЕК МЕРЕЖІ»
• Природні ресурси, ПРАТ
• Українське зерно
• ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "СИСТЕМА"
• Управління житлово-комунального господарства та екології ЧУГУЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
• РЕКУПЕРАЦІЯ СВИНЦЮ, ТОВ
• ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ЮЖКОКС»
• Українське Дунайське пароплавство
• ПРАТ ПАТ «ДНІПРОВСЬКИЙ КРОХМАЛЕПАТОКОВИЙ КОМБІНАТ»
• ПАТ «НАУКОВО - ВИРОБНИЧИЙ ЦЕНТР «БОРЩАГІВСЬКИЙ ХІМІКО-ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ ЗАВОД»
• ТОВ «ФАРМА СТАРТ»
• ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА «ТЕХВАГОНМАШ»
• Філія «Центр управління промисловістю» АТ «Українська залізниця»
• Асоціація українських виробників «Морозиво і заморожені продукти»
• ТОВ «ПРОЕКТНО-ДОСЛІДНИЦЬКИЙ ІНСТИТУТ «ЕНЕРГОІНЖПРОЕКТ»
• Ковальська
• ІНДИЧКА
• ТОВ КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ УКРАЇНА ЛІМІТЕД, ІП
• ДОБРОБУТ ЕКО-УКРАЇНА, ТОВ
• Енергоресурси
• ТОВ «ПРОЕКТНО-ЕКОЛОГІЧНИЙ КОНСАЛТИНГ»
• ПАТ «ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ»
• ТОВ «АЛПІН-ЗАХІД»
• ПАТ «ПОЛТАВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ»
• АТ "ДТЕК ДОБРОПІЛЬСЬКА ЦЗФ"
• ПАТ «КИЇВСЬКИЙ КАРТОННО-ПАПЕРОВИЙ КОМБІНАТ»
• ТОВ «НТЦ ЕКОТРЕЙД»
• ТОВ «Метро Кеш енд Кері Україна»
• Український кластерний альянс та ін.

Від асоціацій:

• Асоціація виробників цементу України «Укрцемент»
• Національна асоціація цукровиків України «Укрцукор»
• ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада»
• Асоціація виробників молока
• ГО «Всеукраїнське водне товариство WaterNet»
• ВГО «Асоціація агроекології України»
• ГО «Український аграрний форум»
• Асоціація інженерів-консультантів України
• Міжнародна торгова палата
• ВГО «Українська аграрна конфедерація»
• ГС «Асоціація підприємств у сфері поводження з небезпечними відходами»
• ГС «Біоенергетична асоціація України»
• ГС «Українська вітроенергетична асоціація»
• ГС «Українська вітроенергетична асоціація»
• ГС «Асоціація сонячної енергетики України»
• Всеукраїнське об’єднання обласних організацій роботодавців підприємств металургійного комплексу «Федерація металургів України»
• Об’єднання підприємств «Укрметалургпром»
• ГО «Центр енергетичної безпеки України»
• Асоціація «Свинарі України»
• Асоціація «Союз птахівників України»
• Асоціація західноукраїнських забудовників
• ГС «Енергетична асоціація «Українська Воднева Рада»
• МГО «Інститут сталого розвитку»
• ВГО «Союз учасників сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів України»
• ГО «Всеукраїнське братство Бджолярів України»
• Українська асоціація підприємств водопровідно-каналізаційного господарства «Укрводоканалекологія»
• Асоціація водного бізнесу CityUP
• ВГО «Асоціація Агроекологів України»
• ВГО «Жива планета»
• «ADUK GmbH» (Німеччина)
• ГО «Українська Асоціація Громадського Здоров'я»
• Асоціація «Підприємств промислової Автоматизації України»
• ГО «ГІДРОЮДЖИН»
• Асоціація соціального розвитку через право
• Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник
• ENSHPO - Європейської мережі професійних організацій з безпеки, здоров’я та захисту довкілля на роботі

Резолюцію форуму надіслано Кабінету Міністрів України, Офісу Президента України, Голові Верховної Ради України, Державній регуляторній службі

Прес-служба ПАЕУ